10 жовтня 2025 року в рамках Міжнародної науково-методичної конференції «Актуальні питання підвищення якості освітнього процесу», організованої Івано-Франківським національним медичним університетом, професоркою кафедри прикладної фізики і матеріалознавства Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимира Бойчук було зроблено доповідь «Цифрові платформи відкритих даних: проблеми і перспективи». Доповідь розкрила досвід КНУВС з імплементації Національного плану щодо відкритої науки: забезпечення відкритого доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації, відкритого доступу до дослідницької інфраструктури, створення умов для ефективної роботи з публічно доступними даними та об’єктами інфраструктури, популяризації науки і впровадження громадянської науки, удосконалення систем оцінювання наукової та науково-технічної діяльності, а також підвищення поінформованості й формування компетентностей академічної спільноти з питань відкритої науки.

Доповідь базувалася на результатах реалізації завдань проєкту OSCARS (Horizon Europe, https://oscars-project.eu/about-oscars ), спрямованого на консолідацію європейських дослідницьких інфраструктур (ESFRI та поза нею) у міждисциплінарні FAIR-сервіси й практики, що безпосередньо підтримують відкриту науку. Одним з основних елементів університетської дослідницької екосистеми виступає інституційний репозитарій DataSet, який забезпечує розміщення наборів даних, препринтів, статей, навчальних матеріалів і коду з можливістю присвоєння DOI та  повторного використання за принципами FAIR, і інфраструктура PNU-Nanolab, що надає доступ до сучасного обладнання з матеріалознавства. Роботи за заявками дослідників виконуються без оплати, а отримані вимірювальні дані за згодою науковця-замовника розміщуються в DataSet збереженням прав інтелектуальної власності. До ключових одиниць обладнання належить Лабораторія гамма-резонансної спектроскопії (національне надбання України) та інші прилади для комплексної характеристики матеріалів. Водночас PNU-OpenLab працює як елемент дослідницької екосистеми ПНУ, який надає послуги з дослідження властивостей матеріалів для промисловості, важливі для потреб критичної інфраструктури країни. Впровадження відкритої науки в Україні є стратегічно необхідним для прозорості, відтворюваності та інтеграції в Європейський дослідницький простір, а проєкт «Центр відкритої науки в сучасному матеріалознавстві Карпатського національного університету (PNU-OpenLab)» (https://open-lab.pnu.edu.ua/), є ще одним кроком на шляху до підвищення якості науково-освітнього процесу і посилення інноваційної спроможності України, як частини європейського науково-дослідного простору.

9 жовтня 2025 року на XX Міжнародній Фреїківській конференції з фізики та технології тонких плівок та наносистем Володимир Коцюбинський (Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) виступив з доповіддю про посилення політики відкритої науки університетом.

Осердям екосистеми є репозитарій DataSet (на базі InvenioRDM від CERN) та дослідницька інфраструктура PNU-OpenLab, що надає доступ до сучасного обладнання з матеріалознавства.

Університет діє за принципом «as open as possible, as closed as necessary»: відкритість поєднується з відповідальним управлінням даними та дотриманням етичних і правових норм. Дослідники університету та партнери можуть розміщувати набори даних, препринти, статті, навчальні матеріали й коди з присвоєнням DOI, забезпечуючи цитованість та повторне використання матеріалів за принципами FAIR.

У межах роботи PNU-OpenLab передбачено співпрацю різних рівнів і виконання робіт за заявками (за наявності ресурсів). Отримані вимірювальні дані (за згодою виконавців) розміщуються в DataSet, що підвищує видимість результатів та їхню відтворюваність. Серед ключових одиниць — Лабораторія гамма-резонансної спектроскопії (національне надбання України) та інші прилади для характеристик матеріалів.

Екосистема підтримує участь CNU у європейських ініціативах з реформування дослідницької оцінки (COARA) і сумісну вимогу Horizon Europe, зокрема у частині відкритого доступу та керування дослідницькими даними.

Для запитів щодо публікацій у DataSet і доступу до обладнання звертайтеся до PNU-OpenLab або кафедри прикладної фізики та матеріалознавства CNU.

25 червня 2025 року відбувся інформаційний вебінар, присвячений функціональним можливостям новоствореного інституційного репозиторію DataSet – цифрової платформи призначеної для збереження та поширення наукових результатів створених науковцями та студентами  Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (https://pnu.edu.ua/).

Спікером заходу виступив Володимир Коцюбинський, завідувач кафедри прикладної фізики і матеріалознавства, координатор проєкту Advanced Materials Open Science Centre at the Precarpathian National University, що реалізується за фінансуванням програми HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024–2026).

   Під час вебінару учасники дізналися про роль інституційного репозиторію в сучасній академічній екосистемі, покрокову реєстрацію та створення дослідницького профілю, особливості надання DOI та ліцензування контенту; реалізацію принципів Open Science та дотримання принципів FAIR, а також отримали практичні кейси роботи з платформою https://dataset.pnu.edu.ua.

Цільовою аудиторією вебінару стали науково-педагогічні працівники, аспіранти, керівники проєктів, представники факультетських адміністрацій та всі, хто зацікавлений у відкритому доступі до результатів досліджень. Участь команди КНУ в ініціативі OSCARS (Open Science Clusters’ Action for Research and Societyб https://oscars-project.eu/about-oscars ) є стратегічно важливою для інтеграції університету в європейський дослідницький простір та впровадження принципів відкритої науки на інституційному рівні. Це дозволяє посилити інфраструктуру для управління дослідницькими даними, адаптувати найкращі практики FAIR та EOSC, а також сприяти прозорості, доступності та інтероперабельності наукових результатів українських дослідників.

У межах Тижня відкритого уряду 2025 року відбулася онлайн-дискусія «Відкриті дані в епоху ШІ: від науки до державного управління», організована проєктом Open4UA за підтримки Міністерства освіти і науки України та програми Erasmus+,  в якій взяла участь команда Центру відкритої науки в сучасному матеріалознавстві.

Захід зібрав понад 40 учасників – представників наукової спільноти, органів державної влади, громадських організацій та ІТ-сектору – задля обговорення потенціалу відкритих даних в умовах цифрової трансформації та стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ).

У фокусі дискусії були ключові концепції:

• Відкриті дані як публічна інформація у машиночитуваному форматі, яка доступна без обмежень і дозволяє створювати нові сервіси;
• Відкрита наука, що базується на принципах прозорості, доступності та відтворюваності досліджень;
• Відкритий уряд, який сприяє підзвітності, прозорості та прийняттю рішень на основі доказів;
• FAIR-дані, що відповідають міжнародним стандартам Findable, Accessible, Interoperable, Reusable і є особливо корисними для навчання ШІ-моделей.

Особливу увагу було приділено українському досвіду:

• З 2015 року в Україні активно розвивається сфера відкритих даних, створено державний портал gov.ua, який наразі містить понад 38 000 наборів;
• Україна посідає 3-тє місце серед країн Європи за рівнем зрілості політик у сфері відкритих даних, попри виклики повномасштабної війни;
• Понад 13,9 млн українців щомісяця користуються сервісами на основі відкритих даних (Open Databot, YouControl, Easyway тощо);
• У науковій сфері відкритість даних поки що розвинена меншою мірою, але має значний потенціал для розвитку штучного інтелекту
• 

Під час заходу підкреслювалося, що відкриті наукові дані можуть стати рушієм для створення українських мовних і аналітичних моделей штучного інтелекту, особливо з урахуванням потреб у даних українською мовою. Такі джерела, як Державний реєстр судових рішень, архіви наукових досліджень та дані з університетських репозитаріїв, можуть стати основою для майбутніх проривів у ШІ.

Спікери також наголосили на важливості балансування між відкритістю і національною безпекою в умовах війни, на необхідності вдосконалення законодавства у сфері доступу до інформації, та на ролі кураторів даних у державних установах і громадах. Водночас, завдяки розвитку відкритих даних та міжсекторній співпраці Україна має шанс посилити свої позиції у сфері наукових досліджень, цифрових технологій та державного управління.

Команда проєкту «Центр відкритої науки в сучасному матеріалознавстві» взяла участь у міжнародному воркшопі ‘Open Science and FAIR: Global strategies for accessibility, interoperability and information security’, присвяченому впровадженню глобальних стратегій у сфері відкритої науки, забезпеченню доступності, інтероперабельності та інформаційної безпеки наукових даних.

Керівник проєкту, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Коцюбинський виступив спікером із доповіддю, присвяченою ролі відкритої науки у розвитку матеріалознавства та важливості принципів FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) для забезпечення ефективного зберігання, повторного використання й обміну науковими даними.

У своїй презентації професор Коцюбинський акцентував увагу на практичних кроках із впровадження політик відкритої науки в українських академічних установах, зокрема шляхом створення інституційних репозитаріїв, інтеграції міжнародних стандартів метаданих та взаємодії з глобальними інфраструктурами, такими як DataCite, CrossRef та InvenioRDM та представив розроблений репозитарій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника dataset.pnu.edu.ua.

Участь команди проєкту в цьому заході підтверджує активну інтеграцію української наукової спільноти в міжнародні процеси цифрової трансформації науки, а також розвитку інноваційної культури відкритого обміну знаннями.

9 травня 2025 року відбулася організована командою Державної науково-технічна бібліотека України  ( директор Алла Жарінова та заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці Тетяна Ярошенко, https://dntb.gov.ua ) онлайн-зустріч з фахівцем у галузі відкритих даних та репозитарної інфраструктури В’ячеславом Тихоновим (https://dataverse.nl), в якій прийняв участь керівник PNU-OpenLab (https://open-lab.pnu.edu.ua/) Володимир Коцюбинський. Зустріч була присвячена обговоренню стратегічних підходів до формування національної системи наукових репозитаріїв, сумісної з принципами FAIR. Увага була зосереджена на функціях контрольованих словників, зокрема Finto, BioPortal та OntoPortal, які забезпечують інтеропера­бельність даних у наукових системах. Було презентовано можливості платформи Dataverse, особливості  її використання в Нідерландах для академічного сектору та перспективи Dataverse як технічної та концептуальної основи побудови української моделі репозитарної системи.

30 квітня 2025 року в Івано-Франківському національному медичному університеті відбулася IV Науково-практична конференція з міжнародною участю «Розвиток кращих практик у підготовці докторів філософії», приурочена до 80-річчя з дня заснування ІФНМУ.

Тематика конференції охоплювала актуальні питання підготовки здобувачів наукового ступеня доктора філософії за освітньо-науковою програмою 222 «Медицина». Зокрема, йшлося про формування відкритого і значущого наукового профілю, вибір тематики дисертаційних досліджень, інтеграцію штучного інтелекту в освітній процес і наукову діяльність, розвиток відкритої науки та залучення молодих дослідників до міжнародних грантових програм.

Окрема увага була приділена адаптації освітніх програм до вимог Європейського простору вищої освіти, а також формуванню міждисциплінарних компетентностей здобувачів третього освітньо-наукового рівня. ІФНМУ активно впроваджує ефективні моделі наставництва, спрямовані на підтримку професійного зростання молодих науковців.

У рамках конференції завідувач кафедри прикладної фізики і матеріалознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Володимир Коцюбинський представив сучасні практики впровадження принципів відкритої науки в дослідницьку діяльність університету. У своєму виступі він презентував ключові досягнення Центру відкритої науки OpenLab, створеного в межах реалізації проєкту HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024–2026).

Основний акцент було зроблено на організації управління відкритими дослідницькими даними, зокрема на створенні інституційного репозитарію DataSet (https://dataset.pnu.edu.ua/), що функціонує на платформі InvenioRDM. Було продемонстровано, як поєднання відкритих технологій, сучасної цифрової інфраструктури та стратегічного бачення сприяє розвитку відкритої науки як на локальному, так і на національному рівнях.

У конференції, що проходила у змішаному форматі, взяли участь близько 90 представників закладів вищої освіти України та Польщі, що свідчить про високий інтерес до тематики заходу та актуальність інтеграції високотехнологічної освіти європейського рівня в освітнє середовище України.

23 квітня 2025  працівники кафедри прикладної фізики і матеріалознавства проф. Володимир Коцюбинський та проф. Володимира Бойчук взяли участь у Форумі Рад молодих учених закладів вищої освіти Івано-Франківської області «Наукові тренди: формула успіху молодого ученого».

Під час заходу, який  відбувся на базі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, учасники обговорили актуальні питання розвитку науки в Україні, роль молодих учених у трансформаціях українського суспільства, форми співпраці науки і бізнесу, можливості комерціалізації наукових розробок.

Значна увага була приділена проблематиці поширення  практик відкритої науки в Україні.  Володимир Коцюбинський як спікер  панельної дискусії «Open Science: нова культура досліджень», представив впровадження принципів відкритої науки в дослідницьку діяльність Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, презентувавши основні результати піврічної роботи Центру відкритої науки OpenLab (https://open-lab.pnu.edu.ua/ ), створеного в рамках реалізації проєкту HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024-2026). Основний акцент було зроблено на організації управління відкритими дослідницькими даними та  представлено створений в рамках роботи OpenLab інституційний репозитарій DataSet (https://dataset.pnu.edu.ua/), який функціонує на платформі InvenioRDM.

Було продемонстровано ефективну синергію між відкритими технологіями, цифровими інфраструктурами та стратегічним баченням Карпатського національного університету щодо розвитку відкритої науки як на локальному, так і на національному рівнях.

Знову Великдень приходить до нас у непрості часи — часи випробувань, боротьби та великої надії. Доля України сьогодні переплетена з болем і втратою, але водночас і з незламністю духу, щирою вірою в перемогу, і глибоким прагненням до миру, справедливості та світла.

Нехай Світле Воскресіння Христове стане для кожного з нас символом оновлення, сили та віри.

Нехай Господь оберігає наших захисників, надихає кожного з нас на добрі справи, а над Україною якнайшвидше зійде зоря миру та справедливості.