29 жовтня в Карпатському національному університеті (КНУ) відбувся круглий стіл, на якому координатори проекту RIFF та представники науково-дослідних інфраструктур КНУ обговорили питання розробки дорожньої карти для відновлення українських науково-дослідних інфраструктур та практичного впровадження відкритої науки.
Серед гостей були Ондржей Граділ, керівник дослідницької інфраструктури Масарикового університету та координатор RIFF; Рікардо Мігуес, керівник брюссельського офісу найбільшої португальської організації з досліджень та технологій (INESC) та дослідник з 20-річним досвідом; а також Людмила Таутієва, аналітик з питань політики в ОЕСР, ЄЕК ООН та Центрі інноваційних систем європейського майбутнього.
Представляючи «Відкрита наука та FAIR в НУК: від політики до практики», координатор OSCARS PNU-OpenLab професор Володимир Коцюбинський продемонстрував екосистему КНУ: програму РNU-OpenLab та мультидисциплінарне інституційний репозитарій даних DataSet, побудований на InvenioRDM; відкритий доступ до об’єктів СNU-NanoLab для спільних досліджень із зберіганням даних та присвоєнням DOI; співпраця громадянської науки з SaveDnipro (наприклад, радіаційна станція на горі Піп Іван); національні можливості, такі як лабораторія месбауерівської спектроскопії; два журнали Diamond Open Access Scopus; та модель оцінки університету, що відповідає COARA (70% якісна досконалість/вплив/реалізація, 30% кількісні показники).
Під час обговорення було підкреслено, що дорожня карта RIFF, розроблена за принципом ESFRI та рецензована колегами, поєднує ініціативи знизу та консультації зверху і доповнює заходи CNU, підтримані OSCARS, які з’єднують українські дослідницькі інфраструктури з Європейським дослідницьким простором через компетентні центри на базі спільнот та комбіновані відкриті дані й аналітичні послуги, навчання для менеджерів дослідницьких інфраструктур та програми мобільності/обміну знаннями. Учасники підкреслили, що відкрита наука — це не гасло, а критично важлива інфраструктура для України: вона прискорює відновлення та стійкість, забезпечує надійні дані, які можна повторно використовувати для вирішення проблем у сферах енергетики, екології та безпеки, знижує витрати на дублювання в умовах обмеженого бюджету, зміцнює міжнародну співпрацю та видимість, а також надає наступному поколінню українських вчених та інженерів практики FAIR-by-design, які перетворюють дослідження на реальні рішення.
