25 червня 2025 року відбувся інформаційний вебінар, присвячений функціональним можливостям новоствореного інституційного репозиторію DataSet – цифрової платформи призначеної для збереження та поширення наукових результатів створених науковцями та студентами  Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (https://pnu.edu.ua/).

Спікером заходу виступив Володимир Коцюбинський, завідувач кафедри прикладної фізики і матеріалознавства, координатор проєкту Advanced Materials Open Science Centre at the Precarpathian National University, що реалізується за фінансуванням програми HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024–2026).

   Під час вебінару учасники дізналися про роль інституційного репозиторію в сучасній академічній екосистемі, покрокову реєстрацію та створення дослідницького профілю, особливості надання DOI та ліцензування контенту; реалізацію принципів Open Science та дотримання принципів FAIR, а також отримали практичні кейси роботи з платформою https://dataset.pnu.edu.ua.

Цільовою аудиторією вебінару стали науково-педагогічні працівники, аспіранти, керівники проєктів, представники факультетських адміністрацій та всі, хто зацікавлений у відкритому доступі до результатів досліджень. Участь команди КНУ в ініціативі OSCARS (Open Science Clusters’ Action for Research and Societyб https://oscars-project.eu/about-oscars ) є стратегічно важливою для інтеграції університету в європейський дослідницький простір та впровадження принципів відкритої науки на інституційному рівні. Це дозволяє посилити інфраструктуру для управління дослідницькими даними, адаптувати найкращі практики FAIR та EOSC, а також сприяти прозорості, доступності та інтероперабельності наукових результатів українських дослідників.

У межах Тижня відкритого уряду 2025 року відбулася онлайн-дискусія «Відкриті дані в епоху ШІ: від науки до державного управління», організована проєктом Open4UA за підтримки Міністерства освіти і науки України та програми Erasmus+,  в якій взяла участь команда Центру відкритої науки в сучасному матеріалознавстві.

Захід зібрав понад 40 учасників – представників наукової спільноти, органів державної влади, громадських організацій та ІТ-сектору – задля обговорення потенціалу відкритих даних в умовах цифрової трансформації та стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ).

У фокусі дискусії були ключові концепції:

• Відкриті дані як публічна інформація у машиночитуваному форматі, яка доступна без обмежень і дозволяє створювати нові сервіси;
• Відкрита наука, що базується на принципах прозорості, доступності та відтворюваності досліджень;
• Відкритий уряд, який сприяє підзвітності, прозорості та прийняттю рішень на основі доказів;
• FAIR-дані, що відповідають міжнародним стандартам Findable, Accessible, Interoperable, Reusable і є особливо корисними для навчання ШІ-моделей.

Особливу увагу було приділено українському досвіду:

• З 2015 року в Україні активно розвивається сфера відкритих даних, створено державний портал gov.ua, який наразі містить понад 38 000 наборів;
• Україна посідає 3-тє місце серед країн Європи за рівнем зрілості політик у сфері відкритих даних, попри виклики повномасштабної війни;
• Понад 13,9 млн українців щомісяця користуються сервісами на основі відкритих даних (Open Databot, YouControl, Easyway тощо);
• У науковій сфері відкритість даних поки що розвинена меншою мірою, але має значний потенціал для розвитку штучного інтелекту
• 

Під час заходу підкреслювалося, що відкриті наукові дані можуть стати рушієм для створення українських мовних і аналітичних моделей штучного інтелекту, особливо з урахуванням потреб у даних українською мовою. Такі джерела, як Державний реєстр судових рішень, архіви наукових досліджень та дані з університетських репозитаріїв, можуть стати основою для майбутніх проривів у ШІ.

Спікери також наголосили на важливості балансування між відкритістю і національною безпекою в умовах війни, на необхідності вдосконалення законодавства у сфері доступу до інформації, та на ролі кураторів даних у державних установах і громадах. Водночас, завдяки розвитку відкритих даних та міжсекторній співпраці Україна має шанс посилити свої позиції у сфері наукових досліджень, цифрових технологій та державного управління.

Команда проєкту «Центр відкритої науки в сучасному матеріалознавстві» взяла участь у міжнародному воркшопі ‘Open Science and FAIR: Global strategies for accessibility, interoperability and information security’, присвяченому впровадженню глобальних стратегій у сфері відкритої науки, забезпеченню доступності, інтероперабельності та інформаційної безпеки наукових даних.

Керівник проєкту, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Коцюбинський виступив спікером із доповіддю, присвяченою ролі відкритої науки у розвитку матеріалознавства та важливості принципів FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) для забезпечення ефективного зберігання, повторного використання й обміну науковими даними.

У своїй презентації професор Коцюбинський акцентував увагу на практичних кроках із впровадження політик відкритої науки в українських академічних установах, зокрема шляхом створення інституційних репозитаріїв, інтеграції міжнародних стандартів метаданих та взаємодії з глобальними інфраструктурами, такими як DataCite, CrossRef та InvenioRDM та представив розроблений репозитарій Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника dataset.pnu.edu.ua.

Участь команди проєкту в цьому заході підтверджує активну інтеграцію української наукової спільноти в міжнародні процеси цифрової трансформації науки, а також розвитку інноваційної культури відкритого обміну знаннями.

9 травня 2025 року відбулася організована командою Державної науково-технічна бібліотека України  ( директор Алла Жарінова та заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці Тетяна Ярошенко, https://dntb.gov.ua ) онлайн-зустріч з фахівцем у галузі відкритих даних та репозитарної інфраструктури В’ячеславом Тихоновим (https://dataverse.nl), в якій прийняв участь керівник PNU-OpenLab (https://open-lab.pnu.edu.ua/) Володимир Коцюбинський. Зустріч була присвячена обговоренню стратегічних підходів до формування національної системи наукових репозитаріїв, сумісної з принципами FAIR. Увага була зосереджена на функціях контрольованих словників, зокрема Finto, BioPortal та OntoPortal, які забезпечують інтеропера­бельність даних у наукових системах. Було презентовано можливості платформи Dataverse, особливості  її використання в Нідерландах для академічного сектору та перспективи Dataverse як технічної та концептуальної основи побудови української моделі репозитарної системи.

30 квітня 2025 року в Івано-Франківському національному медичному університеті відбулася IV Науково-практична конференція з міжнародною участю «Розвиток кращих практик у підготовці докторів філософії», приурочена до 80-річчя з дня заснування ІФНМУ.

Тематика конференції охоплювала актуальні питання підготовки здобувачів наукового ступеня доктора філософії за освітньо-науковою програмою 222 «Медицина». Зокрема, йшлося про формування відкритого і значущого наукового профілю, вибір тематики дисертаційних досліджень, інтеграцію штучного інтелекту в освітній процес і наукову діяльність, розвиток відкритої науки та залучення молодих дослідників до міжнародних грантових програм.

Окрема увага була приділена адаптації освітніх програм до вимог Європейського простору вищої освіти, а також формуванню міждисциплінарних компетентностей здобувачів третього освітньо-наукового рівня. ІФНМУ активно впроваджує ефективні моделі наставництва, спрямовані на підтримку професійного зростання молодих науковців.

У рамках конференції завідувач кафедри прикладної фізики і матеріалознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Володимир Коцюбинський представив сучасні практики впровадження принципів відкритої науки в дослідницьку діяльність університету. У своєму виступі він презентував ключові досягнення Центру відкритої науки OpenLab, створеного в межах реалізації проєкту HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024–2026).

Основний акцент було зроблено на організації управління відкритими дослідницькими даними, зокрема на створенні інституційного репозитарію DataSet (https://dataset.pnu.edu.ua/), що функціонує на платформі InvenioRDM. Було продемонстровано, як поєднання відкритих технологій, сучасної цифрової інфраструктури та стратегічного бачення сприяє розвитку відкритої науки як на локальному, так і на національному рівнях.

У конференції, що проходила у змішаному форматі, взяли участь близько 90 представників закладів вищої освіти України та Польщі, що свідчить про високий інтерес до тематики заходу та актуальність інтеграції високотехнологічної освіти європейського рівня в освітнє середовище України.

23 квітня 2025  працівники кафедри прикладної фізики і матеріалознавства проф. Володимир Коцюбинський та проф. Володимира Бойчук взяли участь у Форумі Рад молодих учених закладів вищої освіти Івано-Франківської області «Наукові тренди: формула успіху молодого ученого».

Під час заходу, який  відбувся на базі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, учасники обговорили актуальні питання розвитку науки в Україні, роль молодих учених у трансформаціях українського суспільства, форми співпраці науки і бізнесу, можливості комерціалізації наукових розробок.

Значна увага була приділена проблематиці поширення  практик відкритої науки в Україні.  Володимир Коцюбинський як спікер  панельної дискусії «Open Science: нова культура досліджень», представив впровадження принципів відкритої науки в дослідницьку діяльність Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, презентувавши основні результати піврічної роботи Центру відкритої науки OpenLab (https://open-lab.pnu.edu.ua/ ), створеного в рамках реалізації проєкту HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024-2026). Основний акцент було зроблено на організації управління відкритими дослідницькими даними та  представлено створений в рамках роботи OpenLab інституційний репозитарій DataSet (https://dataset.pnu.edu.ua/), який функціонує на платформі InvenioRDM.

Було продемонстровано ефективну синергію між відкритими технологіями, цифровими інфраструктурами та стратегічним баченням Карпатського національного університету щодо розвитку відкритої науки як на локальному, так і на національному рівнях.

Знову Великдень приходить до нас у непрості часи — часи випробувань, боротьби та великої надії. Доля України сьогодні переплетена з болем і втратою, але водночас і з незламністю духу, щирою вірою в перемогу, і глибоким прагненням до миру, справедливості та світла.

Нехай Світле Воскресіння Христове стане для кожного з нас символом оновлення, сили та віри.

Нехай Господь оберігає наших захисників, надихає кожного з нас на добрі справи, а над Україною якнайшвидше зійде зоря миру та справедливості.

Завершився перший етап (Initial Stage) виконання проєкту Advanced Materials Open Science Centre at the Precarpathian National University (керівник Володимир Коцюбинський), фінансування якого здійснюється в рамках HORIZON-INFRA-2023-EOSC-01-01 (2024-2026). Основними результатами стало творення PNU-OpenLab  (https://open-lab.pnu.edu.ua/ ) як складової частини дослідницької екосистеми ПНУ, а також репозитарію PNU-DataSet (https://dataset.pnu.edu.ua/), як платформи доступу до відкритих даних, що генеруються в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Важливо, що репозитарій має мульдисциплінарний характер і буде доступним не тільки працівникам нашого університету. На сьогодні завершуються технічні роботи пов´язані зі тестуванням програмного забезпечення, яке слугуватиме для інтеграції репозитарію в систему CrossRef (https://www.crossref.org/), яка виступає провайдером DOIдля ресурсів репозитарію. Впродовж Initial Stage командою проєкту здійснено аналіз сучасного стану практик відкритої науки в спільноті наукових кластерів Oscars відповідно до Національного плану розвитку відкритої науки, прийнятому урядом України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2022-%D1%80#Text). Команда на всеукраїнському рівні бере участь в процесі адаптації стандартів ЄС галузі OpenScience (https://openscience.eu/) в практики науково-освітньої діяльності, зокрема, приймаючи участь у розробці професійного стандарту «Фахівець з управління дослідницькими даними» відповідно до European Skills, Competences, Qualifications and Occupations (https://esco.ec.europa.eu/uk). Ще одним завданням, успішно виконаним командою впродовж першої стадії реалізації Проєкту, стала розробка та адаптація процедури відкритого доступу до наукових об’єктів PNU-NanoLab для українських вчених (https://nano-lab.pnu.edu.ua/en/tsentr-kolektyvnoho-korystuvannia-nau/). Розпочато тестування впровадження протоколів доступу до дослідницьких даних відповідно до вимог EOSC.

Зроблено багато, проте це тільки підготовка до виконання другого етапу проєкту (Main Stage), яке розпочнеться з квітня 2025 року.

3-4 березня відбулася зустріч OSCARS у форматі F2F (face-to-face), щоб забезпечити максимально ефективний контакт між усіма учасниками. Проєкт “Центр відкритої науки в сучасному матеріалознавстві” на заході представляла професор Володимира Бойчук.

Захід розпочався з короткого огляду результатів першого року діяльності робочих пакетів (WP 1-4) OSCARS та подальших кроків, запланованих на 2025 рік.

У форматі флеш-доповідей було представлено 54 проєкти, що фінансуються за результатами першого конкурсу OSCARS. Розподіл проєктів за сесіями базувався на їхніх головних завданнях і включав такі теми: репозиторії, дані та типи даних, програмне забезпечення, штучний інтелект та інструменти, просування відкритої науки й створення спільноти за межами кластерів.

Основний акцент заходу було зроблено на інтерактивних обговореннях у форматі World Café. Учасники працювали над пошуком спільних рішень ключових питань, а результати дискусій були представлені у вигляді коротких резюме. Окремо учасники проєкту EOSC EU Node поділилися своїми напрацюваннями та запросили всіх присутніх до співпраці.

Зустріч стала важливим кроком у розвитку OSCARS, створивши платформу для ефективної співпраці, обміну досвідом і напрацювання спільних рішень для подальшого розвитку відкритої науки.

Сьогодні ми вшановуємо неймовірний внесок жінок у розвиток науки та технологій, їхні відкриття і досягнення, які продовжують трансформувати наш світ і надихають нові покоління дослідниць, винахідниць та лідерок у науці. Це жінки, чиї ідеї та наполегливість змінюють парадигми в різних сферах — від медицини і екології до інженерії та штучного інтелекту.

Бажаємо всім жінкам і дівчатам, які прагнуть змінювати світ через науку та технології, не зупинятись на досягнутому, сміливо долати всі труднощі та йти вперед до своїх цілей. Ваша рішучість, талант і творчий підхід здатні не лише подолати всі перешкоди, а й відкривати нові горизонти для людства.